21 БЕРЕЗНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛІСІВ!

Вперше цей знаковий день почав відзначатися на рівні ООН з 2013 року з метою привернути увагу міжнародної спільноти до проблем тотального винищення лісів по всій планеті. Гаслом цього дня є "Ліс ніколи не вмирає один", акцентуючи увагу на тому, що з вирубкою лісів знищуються групи тварин, для яких ліс є рідною екологічною нішею.

Міжнародний день лісів створено як глобальну платформу для людей, зацікавлених в збереженні лісів, і пом'якшенні наслідків глобальних змін клімату, а також для обміну думками та кооперативної роботи людей в цих напрямках. Вирубка лісів - причина приблизно 12-18% світових викидів вуглецю, що майже дорівнює сумі всіх викидів СО² всім транспортом. Ліси є домом для 80% тварин суходолу. Щороку вирубується понад 13 мільйонів гектарів лісу, що приблизно дорівнює площі Португалії. У зв'язку з цим були потрібні заходи по зменшенню швидкості вирубки лісів. Одним з таких заходів став Міжнародний день лісів.

Ліс - це окремий і неймовірно чарівний світ, у якому ми маємо бути лише нетривалими гостями, і в жодному разі не варварами чи нав'язливими відвідувачами... Ми неодмінно маємо це берегти! Вітаємо з міжнародним днем лісів усіх, для кого цей окремий світ має дійсно сакральне значення...

21 березня в Японії відзначається величне свято Сюнбун (день весни).
 В цей час починає цвісти сакура, яка перетворює всю країну "раннішнього сонця" в мальовничий сад

              20 НАЙБІЛЬШИХ ОЗЕР СВІТУ
Озеро - це природна улоговина на суходолі, що заповнена водою. Всі озера світу разом займають лише 3,75% площі суші, і в яких сконцентровано понад 2/3 світових запасів прісної рідкої води на планеті. Звісно що не всі, в навіть далеко не всі озера на Землі мають прісну воду. Принаймні найбільше за площею озеро світу є як раз солоним.

Отже у Всесвітній день водних ресурсів пропонуємо вашій увазі добірку 20 найбільших за площею озер планети, в яких разом зосереджено більше половини прісної води на суходолі, щоправда без врахування льодових шапок Землі.

1. Капійське море
Найбільше в світі за площею і об'ємом води озеро на Землі, але вода в ньому солона, так як озеро має залишкове (реліктове) походження. Лежить в центральній частині Євразії, і омиває береги Казахстану, Туркменістану, Ірану, Азербайджану та Росії. Загальна площа - 371 тис.км², об'єм - 78,2 тис.км³, а максимальна глибина - 1025 метрів.

2. Верхнє
Найбільше за площею в світі прісне озеро. Лежить в Північній Америці між США і Канадою. Площа - 82,4 тис.км², об'єм - 12,1 тис.км³, а максимальна глибина становить 406 метрів.

3. Вікторія
Найбільша водойма Африки, і третє за площею озеро в світі, яке лежить поміж Танзанією, Уґандою та Кенією. Загальна площа - 69,5 тис.км², об'єм води - 2,8 тис.км³, а максимальна глибина становить 84 метри.

4. Гурон
Друге за площею та об'ємом води озеро Північної Америки, яке лежить між територією США та Канади. Площа - 60 тис.км², об'єм води - 3,5 тис.км³, а найбільша глибина - 229 метрів. Посеред Гурону знаходиться острів Манітулін, який є найбільшим в світі озерним островом.

5. Мічіґан
Озеро в США, яке входить до переліку найбільших озер Північної Америки. Загальна площа - 58 тис.км², об'єм води - 4,9 тис.км³, а глибина - 281 метр (найбільша). Чікаго - найбільше місто, яке розкинулося на березі цього озера. Нині в цьому місті проживає 3 мільйони осіб.

6. Танганьїка
Найбільша за об'ємом води та друга за площею водойма Африки, яка має площу в 32,9 тис.км², об'єм води - 18,9 тис.км², і максимальну глибину 1470 метрів. Озеро розкинулося між територією чотирьох африканських держав - Бурунді, Танзанії, Замбії та Демократичної Республіки Конго.

7. Байкал
Це найглибше на планеті озеро, яке має другий у світі об'єм води (після Каспійського моря). Його площа становить 31,5 тис.км², а об'єм води - понад 23,5 тис.км³. Максимальна глибина - 1637 метрів.

8. Велике Ведмеже
Озеро в Канаді, яке належить до переліку найбільших озер Північної Америки. Воно має площу 31,1 тис.км², а об'єм води понад 2,2 тис.км³. Максимальна глибина - 446 метрів.

9. Ньяса (Малаві)
Друге озеро Африки за об'ємом води,який становить 8,5 тис.км³, а площа - 30 тисяч квадратних кілометрів, що майже як площа Житомирщини. Максимальна глибина - 707 метрів (друге за глибиною озеро Африки). Озеро Ньяса лежить між територією Танзанії, Мозамбіку та Малаві.

10. Велике Невільниче
Друге за площею озеро Канади, і замикає десятку найбільших озер планети. Площа - 28,9 тис.км², об'єм води - 2,1 тис.км³, і найбільша глибина - 614 метрів.

11. Ері
Знаходиться між США та Канадою, і є четвертим за величиною озером серед Великих Озер. Загальна площа - 25,7 тис.км², а об'єм води - 490 км³. Найбільша глибина - 64 метри. На березі цього озера знаходиться місто Клівленд - найбільше місто штату Огайо.

12. Вінніпеґ
Озеро в Канаді, в провінції Монітоба. Площа - 23,5 тис.км², об'єм води - 290 км³, а найбільша глибина становить лише 36 метрів.

13. Онтаріо
Одне із найменших озер Великих Озер, яке лежить між США та Канадою. Його площа становить близько 20 тис.км². Загальний об'єм води становить 1650 км³, а максимальна глибина - 244 метри. Поряд з озером, на кордоні США і Канади розміщений славнозвісний Ніагарський водоспад, який є одним із найбільших в світі за об'ємом падаючої води. На березі озера знаходиться найбільше за кількістю жителів місто Канади - Торонто (3 млн.жителів).

14. Балхаш
Це озеро повністю лежить на території Казахстану, в Центральній Азії. Унікальність його полягає в тому, що східна частина озера є солоною, а західна - прісною. Загальна площа - 18,4 тис км², об'єм води - 106 км³, а глибина - лише 26 метрів.

15. Ладозьке
Найбільше за площею озеро Європи, яке лежить в північній частині Європи, на території Росії. Загальна площа - 18,1 тис км², а об'єм води - близько 1000 км³. Максимальна глибина - 230 метрів.

16. Тонлесап
Озеро знаходиться на території Камбоджі, і має площу 16 тис.км². В ньому міститься до 550 км³ води, а максимальна глибина становить 120 метрів.

17. Маракайбо
Це найбільше в світі озеро-лагуна, і водночас найбільше озеро Південної Америки, яке примикає до Карибського узбережжя Венесуели. Його загальна площа становить 13,3 тис.км². Глибина становить 44 метри, а об'єм води приблизно становить 0,3 тис.км³.

18. Онезьке
Озеро в північній частині європейської частини Росії. Друге за площею озеро Європи. Загальна площа становить приблизно 10 тис.км², а об'єм води - 280 км³. Максимальна глибина становить 112 метрів.

19. Тітікака
Найвисокогірніше озеро планети, яке розкинулося високо в Андах між Болівією та Перу. Це друге за площею озеро Південної Америки, площа якого становить 8,1 тис.км² (як площа Чернівецької області). Загальний об'єм води - 893 км³, а найбільша глибина - 281 метр.

20. Нікараґуа
Це озеро замикає двадцятку найбільших озер світу за площею. Знаходиться воно в однойменній республіці Центральної Америки. Площа - 8 тис км². Загальний об'єм становить 208 км³, а глибина - лише 26 метрів.

P.S. В цьому переліку Ви нажаль вже не побачите ще не так давно четверте в світі озеро - Аральське море, яке наразі зменшилося вдесятеро. Загальна площа його водойм має площу лише 7,8 тис.км². У Всесвітній день води про цю водойму варто говорити найбільше, адже саме вона яскраво демонструє, що може статися з екосистемою регіону, якщо до водойм ставитися недбало.

Ковила - справжня господиня степів Євразії, в чому числі й легендарного Українського степу, який за останні 10 тисяч років перетворився на унікальну екосистему. Не останню роль в цій "унікальності" відіграла сама ковила. В степах України налічується 27 видів цієї рослини, і всі вони сприяли формуванню специфічних і дуже родючих грунтів цієї місцевості. Найпоширенішими видами є ковила українська, ковила Залесського, ковила дніпровська та ковила донецька. Але всі вони без винятку внесені до Червоної книги України як види, що перебувають під загрозою зникнення.

МАТЕРИКОВИЙ СТІК ЄВРАЗІЇ ТА 25 НАЙДОВШИХ РІЧОК КОНТИНЕНТУ!

Євразія - це не лише найбільший за площею континент на планеті, але і єдиний, який омивається усіма океанами Землі. До того ж, за об'ємом річкового стоку Євразія займає перше місце серед материків планети. Її загальний об'єм стоку становить понад 16 тис.км³, або 44% усього світового материкового стоку.

Найбільше своїх вод Євразія віддає Північному Льодовитому океанові (38% материкового стоку), за рахунок перш за все таких річок як Об, Єнісей, Лена, Колима, Печора, та ін. До того ж басейн Північного Льодовитого океану є найбільшим за площею серед усіх п'яти басейнів материкового стоку Євразії, і становить 21% площі материка.

Басейн Тихого океану є другим як за площею охоплення так і за об'ємом материкового стоку, який становить 31% усього стоку Євразії, але тільки уявіть собі, навіть цей об'єм більший ніж ввесь материковий стік усієї Африки! Найбільшими річками цього басейну є Янцзи, Хуанхе, Амур, Мекконг, Сіцзян та ін.

Частка Індійського океану становить 14% загального об'єму материкового стоку Євразії, і за цим показником цей басейн є третім за об'ємом, і за площею охоплення, яка становить 15% території материка. До Індійського океану впадають здебільшого річки Південної Азії, зокрема Інд, Ганг, Брахмапутра, Євфрат, Тігр, Іраваді, та ряд інших річок регіону.

Як би дивно це не звучало, але рідний для нас Атлантичний океан має найменшу частку материкового стоку Євразії. Лише 10% загального об'єму річкової води впадає саме в цей океан, незважаючи на те, що до нього течуть більшість річок Європи. Європа має густу річкову мережу, але її річки невеликі, і вони значно менші за азіатські. Найбільшими річками басейну Атлантичного океану в Євразії є Дунай, Дніпро, Дон, Дністер, Рейн, Вісла, Ельба, Одер та інші.

Євразія має найбільший серед усіх материків світу об'єм внутрішнього стоку. Саме цей басейн є п'ятим на материку, і його частка становить понад 6%. Він охоплює 22% території Євразії. Найбільшими річками такого басейну є Волга, яка впадає в Каспійське море, Амудар'я, Сирдар'я, та Урал. Доречі річка Волга є не лише найдовшою річкою Європи, але й другою в світі за водністю річкою внутрішнього басейну (після Окаванго в Африці), а за довжиною вона взагалі є найбільшою серед таких.

Отже як бачимо, Євразія - це справжній рекордсмен за показником річок. Воно й не дивно, адже її розміри цього і вимагають. Пропонуємо вашій увазі перелік 25 річок Євразії, які мають довжину у понад 2000 кілометрів (від найбільшої, до меншої з урахуванням океану, до басейну якого вона належить):

1. Янцзи - 6300 км (Тихий океан)
2. Хуанхе - 5464 км (Тихий океан)
3. Об - 5410 км (Північний Льодовитий океан)
4. Єнісей - 5238 км (Північний Льодовитий океан)
5. Лена - 4692 км (Північний Льодовитий океан)
6. Амур - 5062 км (Тихий океан)
7. Меконг - 4355 км (Тихий океан)
8. Волга - 3731 км (Внутрішній басейн)
9. Євфрат - 3617 км (Індійський океан)
10. Інд - 3184 км (Індійський океан)
11. Сирдар'я - 3061 км (Внутрішній басейн)
12. Нижня Тунгуска - 2990 км (Північний Льодовитий океан)
13. Брахмапутра (Цангпо) -2954 км (Індійський океан)
14. Дунай - 2850 км (Атлантичний океан)
15. Вілюй - 2648 км (Північний Льодовитий океан)
16. Амудар'я - 2621 км (Внутрішній басейн)
17. Колима - 2513 км (Північний Льодовитий океан)
18. Ганг - 2511 км (Індійський океан)
19. Урал (Жайик) - 2428 км (Внутрішній басейн)
20. Дніпро - 2287 км (Атлантичний океан)
21. Ішим - 2270 км (Північний Льодовитий океан)
22. Олєньок - 2268 км (Північний Льодовитий океан)
23. Алдан - 2266 км (Північний Льодовитий океан)
24. Сицзян - 2200 км (Тихий океан)
25. Іраваді - 2177 км (Індійський океан)

Рівно 345 років тому, 22 березня 1675 року король Англії Карл II заснував Королівську обсерваторію в Грінвічі. Меридіан, що проходив через обсерваторію, був прийнятий англійськими моряками за точку відліку. До цього часу, і ще багато років потому як була заснована обсерваторія в Ґрінвічі, за нульовий меридіан обирався порт, звідки корабель розпочинав своє плавання. Лише в кінці XIX століття міжнародне співтовариство прийшло до згоди вважати нульовим саме Грінвіцький меридіан, де була заснована обсерваторія. Сьогодні з вікна головної лабораторії Ґрінвічської обсерваторії виблискує лазерний промінь, який відбиває нульовий меридіан, який своєю чергою розподіляє світ на Східну і Західну півкулі.

              Сонячний годинний в ботанічному 
                    саду міста Ріо-де-Жанейро .

Що стосується сонячних годинників-є у Черкасах "Долина троянд" .Так ось там у червні 2012 року встановили сонячний годинник . Так феєрично в Черкасах почали новий відлік часу. За власним велетенським годинником. До того ж, не простим, а сонячним. Ідея стара, як світ. Проте втілена цікаво. Дванадцять стільців по колу і гномон у вигляді птаха, що злітає. Тінь від його дзьоба точно вказує, котра година.Розробники проекту вирішили відійти від стандарту та не робити цифри на циферблаті, а зробити стільці, а на спинках зробити цифри.Композиція – кована. Птах – із металевого мережива. Стільці-години нагадують пір’їнки. На розроблення та втілення проекту архітектору Олегу Ніколенку та ковалям Володимиру Погребняку й Миколі Сорокіну знадобилося понад півроку.Архітектор Олег Ніколенко казав : «Цей годинник не стільки призначений для того, щоб черкащани звіряли час, це більше скульптурна композиція, яка уособлює національні риси. Птах – журавель, лелека… Ви бачите лінії, які направлені з центра кола, – це асоціація із сонцем».

22 БЕРЕЗНЯ - ДЕНЬ БАЛТІЙСЬКОГО МОРЯ. 10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО БАЛТІЙСЬКЕ МОРЕ.

22 березня на міжнародному рівні відзначається не лише день води, але й день Балтійського моря. Саме так, сьогодні Всесвітній день Балтійського моря, який почали відзначати в 1986 році. Він відзначається в усіх країнах Балтійського басейну, зокрема на державному рівні - в Фінляндії, Швеції, Естонії, Литві та Польщі. В Данії, Латвії та Росії відзначається лише в наукових колах, однак з 2012 році Єврокомісія відзначає день Балтійського моря офіційно.

Це дуже цікава з точки зору географії водойма, у якої насправді досить чимало цікавих і навіть сумнівних рекордів. Саме тому пропонуємо Вашій увазі підбірку десяти цікавих фактів про Балтійське море, присвячених дню Балтійського моря.

1. Балтійське море - це внутрішнє море Атлантичного океану, яке розміщене в Північній Європі. Його площа - 377 тис.км², що майже співставно з площею Каспійського моря - найбільшого на планеті озера, або територією такої держави як Німеччина.

2. В озері Байкал води більше, ніж в Балтійському морі приблизно на 2000 кубічних кілометрів. Якщо об'єм води в Байкалі становить 23,5 тис.км³, то в Балтійському морі за приблизними оцінками становить 21 тис.км³.

3. Крайня північна точка Балтійського моря (північ Ботнічної затоки) знаходиться практично на лінії Північного полярного кола 66°30′ пн.ш. Воно має протяжність із півночі на південь понад 1500 кілометрів.

4. Через те що в море впадає дуже багато річок, воно є найменш солоною частиною Світового океану. Наразі його середня солоність становить лише 5-12‰, що майже втричі менше від середнього показника Світового океану, і в 4,5 рази менше ніж солоність найсолонішого в світі Червоного моря. Проте варто зазначити що солоність в Балтійському морі далеко не скрізь однакова.

5. На відміну від океанічної, вода Балтійського моря придатна для короткочасного пиття і втамування спраги без шкоди для здоров'я, наприклад в екстрених ситуаціях.

6. Найбільшою і найповноводнішою річкою яка впадає до Балтійського моря є Вісла (1047 кілометрів). Однак вона не набагато більша від інших річок що впадають до Балтійського моря, зокрема Західної Двіни (1020 км), Німана (940 км), Одри (840 км), Кеммійокі (600 км) та Луллеельвена (500 км).

7. Найбільшим островом Балтійського моря є острів Ґотланд (3 тисячі км²), який належить до володінь Швеції. Всього ж в морі знаходиться до 12 тисяч великих і малих островів, найбільшими серед яких крім Ґотланда є також Сааремаа (Естонія), Еланд (Швеція), Аландські острови (Фінляндія), Рюґен (Німеччина), Хійюмаа (Естонія) та Борнхольм (Данія)

8. На березі Балтійського моря (або в максимальній близькості до неї) лежить 5 європейських столиць - Рига (Латвія), Гельсінкі (Фінляндія), Таллін (Естонія), Стокгольм (Швеція) та Копенгаген (Данія), однак найбільшим містом за кількістю жителів, яке лежить на берегах Балтійського моря є місто Санкт-Петербург, у якому мешкає 4,5 мільйонів жителів, і який до 1918 року був столицею Росії.

9. В часи Київської Русі (понад 1000 років тому) Балтійське море називалося Варязьким, а німці, шведи і данці називали його Східним. Варто зазначити що серед усіх морів Землі саме Балтійське є одним з наймолодших. Утворилося воно всього 4000 років тому, тобто тоді, коли древні єгиптяни вже готувалися зводити свої перші піраміди, а стародавні трипільці будували свої мегаміста. На тому ж місці, де зараз розташоване Балтійське море, раніше існували три інших моря, що змінювали один одного - Іольдієве, Анцілове, і Літорінове моря. Всі вони були слабосолоні, майже прісні.

10. Хоч Україна і не має виходу до Балтійського моря, але на території нашої держави є річки, які належать до його басейну. Найбільшою серед таких річок є Західний Буг, який має загальну довжину 774 кілометри, з яких в Україні протікає 400 кілометрів. Він впадає в Віслу (за іншим трактуванням в Нарев - притоку Вісли), яка своєю чергою несе свої води до Балтійського моря. Крім Західного Бугу до басейну Балтійського моря належать також річки Сян (Сан), Рата, та Свиня (всі на Львівщині).

💧

Вода - невід'ємний елемент життя! Її значення неймовірно величезне, бо без неї неможливе ні життя, ні функціонування природи. Вона є рушійною силою еволюційного розвитку нашої планети.

22 березня в усьому світі відзначається як Всесвітній день води і водних ресурсів, запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН в 1993 році з метою привернення уваги до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання по всій планеті. В цьому році цей день проходить під гаслом "Вода і зміни клімату", який присвячений кризовим явищам у забезпеченні окремих регіонів світу питною водою через глобальні зміни клімату.

Сьогоднішній день водних ресурсів покликаний привернути увагу перш за все українського суспільства до проблеми, яка ще кілька десятків років тому здавалася неможливою, а саме - зниження рівня водного балансу українських водойм через зміни клімату, та дефіцит води в окремих регіонах.

Її величність - Говерла - найвища вершина Українських Карпат (2061 метр)!

Справжньою природною прикрасою як Українських Карпат, так і всієї України є високогірний хребет Чорногора, у складі якого знаходится найвища точка України – гора Говерла (2061 м).
Хребет Чорногора є головним ландшафтним компонентом та популярним екскурсійним об’єктом Українських Карпат, який відвідують тисячі туристів, альпіністів і вчених з багатьох країн світу.

Найвища вершина цього хребта – гора Говерла, яка має правильну пірамідальну форму. Окрім Говерли, тут знаходяться ще чотири вершини, висота яких перевищує 2000 метрів – Чорна Гора (2028 м), Петрос (2020 м), Гутин Томнатик (2013 м), Ребра (2002 м).

Висота Говерли – 2061 метр над рівнем моря. У перекладі з мадярського ця назва означає “сніжна гора”. Вершина її насправді сніжна. Та й погода тут часто змінюється: сніг на Говерлі серед літа – не дивина.
На схилах гори — форми плейстоценового заледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам’яні осипи. Біля підніжжя — один з витоків Пруту, водоспад. Знаходиться у межах охоронної зони Карпатського заповідника.

Вершина Говерли являє собою невеликий плаский майданчик, який дає унікальну можливість любуватися навколишнім ландшафтом у радіусі 360°. З вершини Говерли прекрасно видно увесь чорногорський хребет, що простирається звідси на південний схід.

Комбінація зелених і синіх відтінків віддалених карпатських хребтів залишає в пам’яті людей, що побували на Говерлі, незабутнє враження. Звідси добре видно безліч гірських селищ, струмочків, озер, а також стежок, віялом сповзаючих з гір, що губляться в лісистих схилах.

Гора Говерла – популярний об’єкт літнього та зимового туризму, особливо в останні роки. Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки.

Основні маршрути на Говерлу включають сходження зі сторони т/б «Заросляк» (через так звану Говерляну), зі сторони урочища Козмещик та по гребеню Чорногірського хребта як зі сторони гори Петрос, так і зі сторони гори Пожижевська. Взимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1А.

                  20-го березня весняне рівнодення

Зустрічаємо астрономічну весну – 20-го березня весняне рівнодення. Початок астрономічної весни у північній півкулі приурочений до дня весняного рівнодення. Рівнодення – момент часу, коли центр диску Сонця у своєму видимому русі перетинає небесний екватор. Це трапляється двічі на рік: 19–21 березня – весняне рівнодення та 22–23 вересня – осіннє. У дні рівнодення тривалість дня і ночі теоретично є однаковою (насправді день завдяки рефракції на кілька хвилин довший), а Сонце сходить та заходить майже точно на сході та заході, відповідно. Після весняного рівнодення Сонце перейде з південної півкулі в північну, таким чином – для мешканців північної півкулі настане астрономічна весна.
Взагалі, офіційною датою весняного рівнодення ще в давні часи було оголошено 21 березня. Однак, через розбіжності між календарним та астрономічним роком, весняне рівнодення не має фіксованої дати і щороку зміщується на кілька годин. Воно може припадати на 20, а також – на 19 і 21 березня. В звичайний рік момент рівнодення настає майже на 6 годин пізніше, ніж в попередній, а у високосний – на трохи більше ніж на 18 год раніше. Цього року весняне рівнодення припадає на 20 березня 3.50 за міжнародним скоординованим часом (5.50 – за київським часом).
Цікавим є те, що у день весняного рівнодення починається Новий рік у деяких країнах (Іран, Афганістан, Таджикистан, ін.).

                                       Трейлер телесеріалу "Ріки України"

https://www.youtube.com/watch?v=gwylSPS2D7U&feature=youtu.be&fbclid=IwAR2UsyV0mjLG8HfXYlgqzt3UqQLbk8B4sNGcsOozSplqpJR3jJRnarugZ-M

 Цікаві  факти  про озеро  Байкал

1. Байкал є одним з найдавніших озер, розташованих на Землі. 
2. Більше 50 різновидів риб проживає в озері Байкал. 
3. 300 річок впадає в озеро Байкал, а витікає з нього тільки 1 річка. 
4. На Байкалі бувають високі хвилі, висотою до 4 метрів. 
5. Для підтвердження максимальної глибини Байкалу (1642 метра) дослідники в 2002 році були змушені зробити заміри в 1 312 788 точках озера. 
6. Вода в Байкалі настільки чиста і прозора, що дозволяє побачити об’єкти, що знаходяться на глибині до 40 метрів. 
7. Води Байкалу становлять близько 19 % світових запасів прісної води. Всього її тут більше 23 тисяч кубічних кілометрів. Це більше, ніж в американських Великих озерах разом узятих. 
8. Озеро Байкал часто називають морем. Офіційно такий статус мають Каспійське і Аральське моря, що представляють собою залишки стародавнього океану. 
9. У байкальских краях бувають землетруси, причому часом дуже сильні. 
10. На території Байкалу могли б поміститися багато держав: Вірменія, Албанія або Мальта, навіть збільшена в сто раз. Площа поверхні озера – майже 32 тисячі квадратних кілометрів. 
11. Воду з озера іноді прирівнюють до дистильованої. Це обумовлено рівнем вмісту мінералів – вкрай невеликим для прісної природної води. 
12. Взимку вода озера покривається товстим шаром льоду, який постійно тріскається. Довжина цих тріщин іноді доходить до 30 кілометрів.  

      Базальтові стовпи — унікальне творіння природи

Базальтові стовпи — геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в Костопільському районі Рівненської області, біля сіл Базальтового, Берестовця, Нового Берестовця. Товщина стовпів коливається в межах від 0,6 до 1,2 м. Висота — від 3 м до 30 м. Мають властивість давати прямий рівний розкіл.
Базальтові стовпи — це магматична порода, розбита тріщинами на характерні для базальту стовпчасті структури. У поперечному розрізі стовпи мають форму від чотиригранників до семигранників, що робить цей матеріал зручним для брукування вулиць і шляхів.
Великі поклади базальту були виявлені біля сіл Нового Берестовця і Базальтового у XVIII ст.Промисловий видобуток ведеться відкритим способом. Деякі кар'єри затоплені, і в поєднанні з водою базальтові стіни виглядають особливо мальовничо. Наймальовничіший кар'єр з базальтовими стовпами розташований в урочищі Янова Долина біля села Базальтового. Посеред затопленого водою кар'єра тут утворився маленький острівець, який називають «Островом кохання». 

В Україні є своя пустеля, вулкан і каньйон.

Олешківські піски

У пошуках пустелі варто вирушати у Херсонську область. Царство піску розташоване поруч із легендарним заповідником “Асканія Нова”. Розміри вражають — із заходу на схід пустеля простягається на 150 кілометрів, що робить її однією з найбільших у Європі.

Із Сахарою, звісно, не порівняєш, але тут теж можна зустріти гігантські бархани, заввишки до 40 метрів. Для сміливців проклали туристичний маршрут, хоча літо — не найкраща пора для цього. Пісок нагрівається до нестерпних 70 градусів, та й піщана буря не найприємніше, що може трапитись.

А виникла пустеля завдяки вівцям. У засновника “Асканії Нової” їх було близько мільйона. Вони не тільки виїдали траву, а ще й розбивали своїми копитами верхній шар ґрунту. До всього, у 60-х тут базувався військовий полігон для авіації – льотчики вчилися скидати сюди бомби. Додати вітер – от і рецепт створення пустелі.

Грязьовий вулкан

Єдиний в Україні вулкан є на Івано-Франківщині. Лави тут нема, але з міні-кратерів удень і вночі вихлюпуються грязі. Прокинувся наш вулкан лише 1977 року після землетрусу в Румунії. Це місце славиться не лише вулканом, але й мамонтом, якого тут знайшли на початку минулого століття.

Дністровський каньйон

 нарешті ще одне диво природи — найбільший у Європі каньйон, наймальовничіші 250 кілометрів. Починається він у Івано-Франківській області, де геологи знаходять навіть породи Юрського періоду. Скелясті схили каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку тут майже не буває дощів, а навесні квіти розцвітають на 2-3 тижні швидше.

ТРАНСЛЯЦІЇ УРОКІВ НА ТЕЛЕКАНАЛІ РАДА

https://nus.org.ua/articles/dystantsijne-navchannya-po-televizori-kanal-rada-ta-mon-translyuvatymut-videouroky/?fbclid=IwAR2UKxT8p64XJCh_ZHKnGu3VyH73ByJPe_RO27mMZwPozMMiUC8oW83bFT0

ЧОМУ ГУСИ ЛЕТЯТЬ КЛЮЧЕМ? ВІДПОВІДЬ ЗДИВУВАЛА ЛЮДСТВО

Якщо ви коли-небудь спостерігали за ключем гусей, що летять на південь на зимівлю, вам можливо, цікаво буде дізнатися, що вчені пояснили, чому зграя летить клином.

В ході дослідження з’ясувалося, що кожен птах, змахуючи крилами, забезпечує підйом для птиці, що знаходиться безпосередньо за нею. Завдяки такій побудові вся зграя збільшує швидкість польоту щонайменше на 71% в порівнянні зі швидкістю, яку може розвинути кожен птах окремо.

Урок: Якщо люди, будуть узгоджено рухатися в одному напрямку з іншими, а також відчуватимуть лікоть людини що йде поруч, можуть потрапити туди, куди їм потрібно швидше і легше, тому що вони можуть покластися один на одного.

Варто одному гусаку випасти із загальної зграї і спробувати летіти поодинці, як він відразу ж відчуває важкість і опір. І він повертається в зграю, щоб скористатися підйомною силою, створеною попереду летучим птахом.

Якби б ми були такими ж розумними як птахи, ми б залишалися в строю з тими, хто веде нас вперед, і ми б хотіли прийняти їх допомогу також, як і поділитися своєю.

Коли ватажок втомлюється, він повертається в кінець косяка, і інший гусак встає на чолі зграї. Виконувати важку роботу по черзі набагато легше. Люди, також як і птиці, взаємно можуть замінювати один одного.

Гуси в кінці зграї кричать, заохочуючи тих, хто попереду не зменшувати швидкість, підштовхуючи перших вперед.

Що кричимо ми, перебуваючи позаду своїх лідерів?

І, нарешті, якщо гусак, захворівши чи отримавши поранення, випадає зі зграї, два інших гусака теж залишають зграю і слідують за ним, щоб надати йому допомогу і підтримку. Вони залишаються з цим гусаком до тих пір, поки він не видужає або не пoмре, а потім відправляються в дорогу самі або з іншою зграєю наздоганяти своїх.

Якби ми були також розумні, як гуси, ми б теж підтримували один одного не тільки в скрутні часи, а й тоді, коли ми сильні …

             Легенда про воду

В одному українському селі жив добрий і лагідний хлопчик. Всі його любили, і дорослі, і малі. Хлопчик дуже любив квіти, дерева, птахів.

Одного разу, гарним сонячним днем, він пішов у ліс. Кущик за кущиком, деревце за деревцем … і заблукав. Плаче хлопчик, страшно йому, додому хочеться. Опівдні сонце стало так припікати, що не сила спрагу терпіти. Думка, - де б хоч краплинку водички знайти, не на секунду не покидала малого. І тут він побачив лісову криничку. Підбіг малий до кринички, а води не дістати. Глибока вона там, а вода знай в ній, холодна, джерельна, студена. Дістає хлопчик, перегинається, а дістати не може. Змучений жарою, спрагою впав непритомний.

Скільки б він там пролежав ніхто не знає, але в цей час по небі летів журавель, помітив хлопчика, опустився біля криниці. Зігнув свою довгу шию, дістав води з криниці, бризнув на малого, той зразу й ожив, відкрив очі. Журавель напоїв хлопчика джерельною водою, а потім на своїх широких крилах відніс хлопчика додому і сказав: “Запам’ятай, вода жива, її треба берегти!”

Хлопчик подякував і повторив: вода жива.

З тих пір в знак пошани до журавля люди почали споруджувати біля своїх криниць дерев’яних журавлів. Хто шукає, де живої водиці пропити, побачить дерев’яного журавля, то знає, там його спасіння від спраги. Опустить журавель свою довгу шию в криницю, набере живої, студеної водиці і пригостить людей.

Кросворд «Озера. Болота. Лимани України»

				3				5
8						4
				11
	1										7
			2
	9								6
							10

 Вертикаль:

1        Озеро карстового походження, входить до складу Шацьких озер.

2.      Історико – географічний регіон України, місцезнаходження Шацьких озер

3.      Надмірно зволожені пониження земної поверхні 

4.      Озера Світязь, Пулемецьке, Луки, Пісочне за походженням улоговин 

5.      Штучні водойми, створені для господарських потреб 

6.      Природня водойма (улоговина, що заповнена водою), що не  має безпосереднього з’єднання з морем 

7.      Найбільше озеро Волині, одне з Шацьких озер 

Горизонталь:

3.    Давня грецька назва Дніпра 

8.     Рукотворна річка, штучна водойма, створена для водопостачання, меліорації земель, риборозведення та рекреації 

9.     Великі площі нагромадженого торфу 

10.   Озера, що утворилися на дні камінних лож гірських льодовиків. Такі озера є на схилах Чорногорського масиву в Карпатах. 

11.   Місто в Донецькій області, поблизу якого починається річка Міус.